Привіт форумчанам!
Я мужчина трошки за сороківку, кілька років вдівець, виховую дитинку підлітка.
Приблизно пів року тому потоваришував з жіночкою, трішечки молодшою за мене з дітками, розведеною приблизно три роки, до цього була одружена більше 10 років.
Стосунки закрутились, дах мені не зносило як за інститутських часів, але стало якось спокійно. У стосунках я був дещо заамкнутий, скупий на слова, можливо вагався, можливо боявся, якщо коротко ДУЖЕ ТУПИВ... Вона була повною протилежністю, постійні повідомлення на вайбер про все на світі, що зготувала, що робила, що купила, що скучає, запрошування в гості , натяки на спільні прогулянки з дітьми і тд... Було все включно з ліжковою гімнастикою. На початках були розмови, вона делікатно поцікавилась чому торможу. Пояснив що чоловік її живий здоровий і в подібних ситуаціях за рік, два, п"ять згадає що в нього дітки. Також сказав що можливо моя ситуація дещо загнала мене в певну коробочку з якої мені мабуть не конче хочется чи не можеться вийти... На що отримав відповідь що чоловік був м"яко кажучи не конче хорошим пив, бив її та дітей, гуляв, зникав , судились (домашнє насильство, розлучення, аліменти). Вона сказала що він викреслений з її життя назавжди. І я трошки відпустив себе... При всіх наступних зустрічах безліч разів повторювала, який я хороший зі всіх можливих боків і що все буде добре. Я був таким яким і був на початку знайомства.
Зустрічались , писались, то частіше, то рідше. За три місяці почали з"являтись повідомлення "може пора припиняти стосунки, вже можна було і попробувати пожити разом", на які я не конче звертав увагу. ще через місяць прочитав що не змінюсь, що вона має інші плани на життя. одним словом ПА ПА. От після цього відразу відчулося наскільки вона важлива у мому житті і голову розносить і груди рве.
Через тиждень при спробі порозумітись, пояснити, що тупив бо дурень, що змінився , дуже люблю, не можу без неї, поросити пробачення, пояснити що зходжу з розуму без неї, почув у відповідь- Вибач я помирилась з чоловіком.
Я знаю що не можна хотіти чужу жінку, але в даній ситуації розум мій дуже далеко, а груди рве на шматки. Так тупив, так тільки зараз зрозумів що не цінував того що мав. Це кінець? два місяці минуло, не сплю, все стало байдужим. Зв"язаний ситуацією, жодних рухів у її бік не можу робити. Вони живуть разом. Розвіятись забути переключитись, не хочу, не можу, не цікаво

Складна ситуація. З одного боку виявилося, що Ваше зволікання у стосунках було правильним, адже врешті решт ця жінка повернулася до чоловіка, з котрим начебто розлучилася назавжди. З іншого боку все-таки не треба довго морочити жінкам голову, за півроку, максимум за рік, можна визначитися з майбутнім стосунків. А зараз живіть далі, як жили до зустрічі з цією жінкою. Постарайтеся забути про неї, вона скоріш за все залишиться з батьком своїх дітей. Знайомтесь з іншими жінками. Оберіть і заведіть стосунки з хорошою порядною жінкою, на красу раджу звертати увагу у другу чергу. І в стосунках змініть свою поведінку, жінка повинна відчувати Вашу порядність і надійність на кожному етапі стосунків. А інакше постійно будете втрачати жінок.